Сім’я Віки одразу вирізнялася: українці, які багато років живуть в Угорщині, і для студентки рідні мови – англійська та угорська. Уже це звучить незвично, але вразило мене не лише це. Віка сама вирішила вступати до Великої Британії, сама знайшла бордингову школу, яка їй підходить, сама пройшла весь процес вступу. Батьки повністю її підтримують і повністю їй довіряють. І, чесно, у такої самостійної та усвідомленої дитини просто не могло не скластися в школі. Але я навіть не уявляла, наскільки все буде добре.

Віка виявилася саме тією студенткою, яка примудряється отримувати на GCSE найвищі бали – суцільні дев’ятки та вісімки. Під час особистої зустрічі мене вразили її скромність і абсолютна серйозність. Ось, наприклад, після заходу, на якому ми були разом, вона абсолютно спокійно сказала, що краще б зараз робила revision, бо все, про що там говорили, їй і так зрозуміло.

При цьому Віка не лише академічна відмінниця, вона музична, бере участь у програмі CCF – встигає всюди. Настільки різнобічна людина, що інколи просто дивуєшся, як у такому віці можна бути настільки зібраною.

І найбільше мене дивує її стриманість. Якщо Віка захворює в бордингу, вона не ниє і не скаржиться, а спокійно справляється сама, дуже терпляча. Характер у цієї дівчини справді сталевий.

Я мало знаю дорослих із такими задатками, які є у Віки, і впевнена, що на неї чекає дуже успішне майбутнє. Ми уважно стежимо за її успіхами, пишаємося нею, підтримуємо, усе детально пояснюємо батькам про академічну складову, щоб Віка ще більше розкрилася.

От така у нас зіркова студентка.