У мене немає улюбленців, я люблю всіх своїх студентів. Але ця дівчинка чомусь найближча до серця. Уявіть, вона почала навчатися в бординговій школі у дев’ять років і підкорила абсолютно всіх: учителів, старших дітей, увесь дім – своєю безпосередністю, допитливістю й якоюсь неймовірною життєрадісністю.
Зараз Марго у 6 класі. Це вже її другий рік у повноцінній бординговій школі і, звісно, ми разом проходимо різні етапи. Бордингова життя і британська освіта – це виклик для будь-якої дитини, а для маленької тим більше. Було все: ми сміялися телефоном, ми плакали телефоном, були веселі моменти, були складні, були й такі, коли хотілося просто обійняти, попри відстань.
Але найбільше мене вражає в Марго одне – її бажання вчитися.
Уявіть студентку, у якої, можливо, не найвищі оцінки з предметів, зате найвищі оцінки за старання. Практично з усіх дисциплін – з математики, з природничих наук, з англійської мови, з історії – у неї максимальні бали саме за effort. І всі вчителі пишуть, що Марго щосили йде до своєї мети.
У такому віці вона вже вміє справлятися з розчаруванням, зі смутком, із внутрішніми переживаннями. Це дуже важлива людська якість. Я впевнена, що Марго, почавши так рано, прийде до зовсім особливих результатів і абсолютно точно не буде схожою ні на кого, буде успішною й неординарною особистістю.
Я щаслива бути важливою людиною в долі Марго й доторкатися до її успіху. Щиро аплодую її батькам за сміливість і витримку.



